За період з квітня по червень 2026 Президент України видав дев’ятнадцять указів про застосування персональних санкцій чи внесення змін до них щодо 184 юридичних осіб, 527 фізичних осіб та 52 морських судна.

29.06.2026 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2026 щодо внесення змін до секторальних санкцій, застосованих до фінансових установ рф. Того ж дня рішення було введено в дію Указом Президента України № 561/2026 та 14.07.2026 затверджено Верховною Радою України.

Нагадаємо, що у 2023 строком на 50 років було запроваджено секторальні санкції до всіх банків, небанківських кредитних організацій, операторів платіжних систем, учасників фондового ринку, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших установ, що зареєстровані або розташовані в росії.

Змінами розширено коло суб’єктів, на яких поширюються санкції. До нього, зокрема, включено операторів інформаційних систем, у яких здійснюється випуск цифрових фінансових активів, операторів інвестиційних і фінансових платформ, операторів обміну цифрових фінансових активів, клірингові організації, а також інших постачальників інфраструктури фінансових послуг.

Крім того, заборонено:

• використання платформ, сервісів і програмних продуктів фінансових установ рф, пов'язаних з операціями з фінансовими та/або віртуальними активами;
• операції з віртуальними активами, випущеними фінансовими установами рф, активами, забезпеченими російським рублем, а також із відповідними рахунками та гаманцями;
• операції з постачальниками інфраструктури фінансових послуг незалежно від країни їх реєстрації, якщо вони забезпечують проведення операцій із такими віртуальними активами.

Рішення також запроваджує окреме визначення постачальників інфраструктури фінансових послуг для цілей застосування цих секторальних санкцій. 

З квітня по червень 2026 у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) було зареєстровано 1 позовну заяву про стягнення активів в дохід України, а саме справу № 991/4643/26 проти Азарова Миколи Яновича, колишнього прем'єр-міністра України (2010-2014) від Партії регіонів, та його сина Азарова Олексія Миколайовича.

Також, 28.04.2026 ВАКС повністю задовольнив 1 позовну заяву про стягнення активів в дохід України з Царьова Олега Анатолійовича (колишнього українського політика і народного депутата IV–VII скликань від Партії регіонів, який після 2014 року став колаборантом та одним із головних проросійських рупорів), справа №991/1705/26.

Як результат, у вказаній справі ВАКС стягнув на користь держави:

	21 земельну ділянку, загальною площею 79,5358 га
	будівлі та споруди, загальною площею 3017,2 кв.м.
	інше майно, зокрема: причіп, STEMA 2008 року випуску, та 100% частки статутного капіталу ТОВ "ГЛОУ РИНО" (код ЄДРПОУ 43198486)

Постановою Апеляційної палати ВАКС від 04.06.2026 зазначене рішення ВАКС від 28.04.2026 залишено без змін.

У червні 2026 ФДМУ оприлюднив план підготовки до приватизації та продажу 7 пріоритетних активів та товарно-матеріальних цінностей. До плану включено як державні об’єкти приватизації, так і активи, стягнуті в дохід держави з підсанкційних осіб. До переліку увійшли: АТ "Одеський припортовий завод", АТ "Сумихімпром", ТОВ "Демурінський ГЗК", ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів", ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", ТОВ "Інвестиційний союз "Либідь", боксити, глинозем, котуни залізорудні, брикети залізорудні та калій хлористий. Підготовка до аукціонів розпочалася у травні-червні 2026. Основна хвиля торгів запланована на жовтень-грудень 2026 через систему Prozorro.Продажі.

З квітня по червень 2026 у Верховному Суді як суді першої інстанції зареєстровано 31 позовну заяву про оскарження указів Президента України щодо застосування (зміни) персональних санкцій.

Протягом цього періоду Верховний Суд прийняв рішення у 2 справах про оскарження санкцій, якими у задоволенні позовів відмовив, а саме:

• у справі № 9901/363/21 за позовом Представництва "Fermak Insaat Taahhut Anonim Sirketi", а також
• у справі № 990/131/23 за позовом SIA "ROYAL PAY EUROPE", латвійської фінансової компанії, яка спеціалізувалася на послугах у сфері електронної комерції та платежів.

Також, 31.03.2026 Верховний Суд задовольнив позов Вергеля Сергія Олександровича (колишнього кримського депутата) про оскарження санкцій (справа № 990/396/25). Підставою задоволення позову було те, що відповідачем не було надано конкретних фактів (доказів), які б підтверджували причини та підстави ініціювання та застосування санкцій, а також не було визначено строку дії санкцій, що є порушенням принципу юридичної визначеності sensu largo.

Велика Палата Верховного Суду, діючи як апеляційна інстанція, переглянула та залишила без змін  рішення Верховного Суду у 2 справах:

• № 990/224/23, в якій позивачу -Радіонову Тимуру Марковичу (російському бізнесмену) - було відмовлено в задоволені позову про скасування санкцій; 
• 990/109/23, в якій позивачу - Масленникову Олексію Олександровичу (колишньому митрополиту Роменському та Буринському Йосипу) - було відмовлено в задоволенні позову про скасування санкцій.

Стандарти судового перегляду у справах про оскарження санкцій 

Велика Палата Верховного Суду відступила (зокрема, шляхом конкретизації) від своєї попередньої позиції та з урахуванням рішення ЄСПЛ від 16.10.2025 у справі "ТОВ "М.С.Л." проти України" сформувала стандарти судового перегляду у справах про санкції (постанова від 28.04.2026 у справі № 990/224/23), судовий перегляд у яких має включати перевірку таких аспектів:

1. процедурний аспект 
   • чи дотримано процедуру ухвалення рішення про застосування санкцій, встановлену Конституцією України та Законом України "Про санкції";
   • чи мали відповідні органи повноваження на ухвалення такого рішення; чи введено рішення РНБО в дію відповідним указом Президента України;
2. фактична основа 
   • чи базується рішення про застосування санкцій на достатньому фактичному підґрунті;
   • чи є докази, які з достатнім ступенем переконливості здатні підтримати висновок про наявність обставин, що становлять підстави для застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції";
3. правова кваліфікація 
   • чи підпадають встановлені фактичні обставини під підстави для застосування санкцій, визначені Законом України "Про санкції";
   • чи правильно застосовано норми матеріального права;
4. пропорційність
   • чи є застосовані санкції пропорційними меті, на досягнення якої вони спрямовані;
   • чи дотримано належного балансу між несприятливими наслідками для прав особи та легітимною метою застосування санкцій з урахуванням повноважень РНБО та Президента України;
5. відсутність свавілля
   • чи не є рішення про застосування санкцій явно необґрунтованим, дискримінаційним або таким, що ухвалене з іншою метою, аніж встановлена законом. 

Державна реєстрація нерухомості, пов’язаної з підсанкційною особою 

У справі № 260/8508/24 державний реєстратор відмовив Акціонерному товариству SOTRA HOLDING AG в реєстрації права власності на підставі рішення суду, оскільки кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) поточного власника нерухомості – ТОВ "Термінал Карпати" – перебуває під українськими санкціями.

У постанові від 01.05.2026 у справі № 260/8508/24 Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про законність такої відмови, скасував їх рішення та направив справу на новий розгляд. При цьому Верховний Суд відмітив, що справа, в якій було прийнято рішення про визнання права власності за АТ SOTRA HOLDING AG, була розпочата задовго до накладення санкцій на КБВ поточного власника нерухомості, а АТ SOTRA HOLDING AG (його учасники / КБВ) не перебуває під санкціями.

З огляду на це, Верховний Суд дійшов висновку, що, розглядаючи схожі справи, необхідно з'ясувати:

• чи може така державна реєстрація впливати на національні інтереси України з урахуванням мети застосування санкцій згідно із Законом України "Про санкції";
• підстави та дату набуття права власності на об`єкт нерухомого майна новим власником;
• пропорційність втручання держави у право нового власника на мирне володіння майном.

Інакший (формальний) підхід до вирішення таких спорів, за висновками Верховного Суду, не забезпечить ефективного захисту порушених прав ініціатора судового процесу.

З квітня по червень 2026 міжнародна санкційна коаліція проти Росії продовжила нарощувати тиск одразу на кількох напрямах. Зокрема:

Європейський Союз 

• 23.04.2026 Рада ЄС ухвалила 20-й пакет санкцій проти Росії. Пакет охоплює 120 нових персональних лістингів та запроваджує багаторівневі секторальні обмеження проти енергетики, банківського сектору, криптовалют, ВПК і торгівлі. Економічні обмеження пакета, зокрема, імплементовано Регламентом Ради ЄС № 2026/506. Окрім іншого, заборону на здійснення операцій поширено на 20 російських банків і чотири фінансові установи третіх країн, до санкційного переліку додано 46 суден "тіньового флоту", а також запроваджено секторальну заборону щодо провайдерів і платформ, створених у росії та призначених для переказу й обміну криптоактивів. До переліку суб’єктів, на яких поширюються посилені експортні обмеження, додано 58 суб’єктів, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.
• 09.06.2026 очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозицією 21-го пакета санкцій. Запропоновані обмеження стосувалися енергетичного та фінансового секторів, криптоактивів, торгівлі, "тіньового флоту" та інших механізмів обходу санкцій. Також було запропоновано заборонити в'їзд до ЄС особам, що проходили службу у збройних силах рф після початку повномасштабного вторгнення.
• 25.06.2026 Рада ЄС продовжила дію секторальних економічних санкцій проти рф ще на 12 місяців - до 31.07.2027.

Велика Британія 

• 11.05.2026 Велика Британія запровадила 85 нових санкційних лістингів. Із них 29 стосувалися осіб та організацій, причетних до примусового переміщення, перевиховання та мілітаризації українських дітей, а ще 56 – осіб та організацій, залучених до російських інформаційних операцій і поширення пропаганди.
• 16.06.2026 Велика Британія оголосила про 70 нових санкцій, спрямованих проти російського "тіньового флоту", ланцюгів постачання для ВПК та фінансових мереж, які використовуються для обходу міжнародних обмежень. Зокрема, санкції були застосовані до понад 20 нафтових танкерів, суден, пов’язаних із проєктом Arctic LNG 2, а також страхових компаній та інших постачальників послуг для морських перевезень. 

Канада 

• 08.05.2026 Канада запровадила санкції щодо 23 фізичних і 5 юридичних осіб, причетних до незаконної депортації або примусового переміщення, ідеологічної обробки та мілітаризації українських дітей у рф та на тимчасово окупованих територіях України.
• 12.06.2026 Канада запровадила новий пакет санкцій щодо 7 фізичних осіб, 34 юридичних осіб і 121 судна російського "тіньового флоту". Обмеження спрямовані, зокрема, проти представників російського військово-промислового та ядерного секторів, виробників безпілотників і авіаційної техніки, фінансових структур і криптовалютних механізмів, які допомагають росії фінансувати війну і обходити санкції. 

США 

• 04.06.2026 Палата представників США голосами 226 проти 195 ухвалила законопроєкт H.R. 2913 – Ukraine Support Act. Законопроєкт передбачає подальшу безпекову підтримку України та запровадження додаткових санкцій у разі, якщо рф продовжуватиме війну або відмовлятиметься від добросовісних мирних переговорів. Потенційні обмеження охоплюють російські фінансові установи та енергетичний сектор, «тіньовий флот», осіб, залучених до будівництва та обслуговування Керченського мосту, сприяння КНДР у війні та викрадення українських дітей. Законопроєкт також передбачає посилення експортного контролю та можливість встановлення підвищених мит на російські товари.